Другорядне меню

У Лукашенка на межі аншлюсу

07 Feb
Оцінка: 
0
Голосів поки немає

Останні конфлікти у російсько-білоруських стосунках можуть виявитися агонією білоруської незалежності. У складі якого державного утворення згодом опиняться білоруські землі, якщо червоно-зелений державний прапор РБ раптово зміниться на соборний прапорець 85-го рівноправного суб’єкту Російської Федерації, - сьогодні сказати важко. Ера таких об’єднаних спільною ідеєю полінаціональних держав як «збирачі земель руських», «всі під небесами» і «ліберасьйон всім ліберасьйонам» доходить кінця. А попереду: різнокольорова клаптева карта національних держав світу.

Якщо сьогодні залежність білоруської економіки від російського капіталу і кредитування можна жартома назвати – технічний дефолт, то не за горами вже і дефолт національний… Улюблена тема «женіхання по розрахунку» або ж взаємовигідна експлуатація ідеї створення єдиної союзної російсько-білоруської держави, - втратила свою актуальність. У Мозирському НПЗ російській "Славнафті" належить – 42,581%, «Белтрансгаз» на всі 100% належить Росії, рівно як і білоруська частина нафтопроводу знаходиться у власності російського «Транснафтопродукту».

У Білорусії дуже вузеньке коло можливостей для симетричних відповідей РФ, проте в рукаві є кілька козирів для відповідей асиметричних.

На першу таку можливість натякнув сам Олександр Лукашенко, власним коментарем про дію дуже різноманітних політичних сил в РФ, представники яких далеко не завжди поділяють погляди Володимира Путіна. Це може означати, що Захід продасть свою прихильність до уряду Лукашенка за підтримки певних прозахідних сил в Росії заздалегідь взаємопогодженими діями білоруської влади. В ЄС, США і Британії завжди добре розуміли, що підтримка різнокольорових опозиційних рухів в Білорусі і інформаційний тиск, лише стимулює опірність, систему внутрішньої безпеки країни.

Друга можливість – це створення Конфедерації з Литвою та Україною. Це відкриває дуже широкі економічні перспективи та можливості створення системи колективної безпеки в регіоні. Україна знаходиться в стані прихованої військової конфронтації з РФ і як і Білорусь ставить перед собою завдання продовжувати політику зменшення залежності власної економіки від торгівельно-економічних зв’язків з Росією та культурно-інформаційного впливу північного сусіда. Литва є дуже стабільним і надійним партнером. Консервативна країна, політика якої є послідовною і ніколи не ставить економічні питання більш пріоритетними за політичні. Нагадую, конфедерація – союз кількох держав, об’єднаних договором, який характеризується збереженням повної юридичної і політичної незалежності всіх її членів, відсутністю центральної влади, єдиного законодавства і грошової системи.

Фактично, конфедерація є вільним союзом держав, що зберігають суверенітет. Важливо, що в конфедерації, зовнішня політика координується спільними зусиллями, хоч і не виключається можливість самостійних дій держав-учасниць. І саме Конфедерація Білорусі, Литви та України, - має всі шанси стати лідером у регіоні!

І поки проголошене військове навчання «Захід-2017», практично перша спроба створення РФ нового, вже континентального Криму, як військово-технічної бази для наступної експансії у Східну Європу, - провалилася. У Олександра Лукашенка є час на роздуми!

© 2012-2017 Моя ЖОВКІВЩИНА. Всі права захищено Законом України "Про авторське право і суміжні права".
Вміст, а також будь-яка його частина не може бути використана без дозволу власника, або активного гіперпосилання на першоджерело!
Ви повідомляєте про помилку в наступному тексті:
Просто натисніть кнопку "Відправити зауваження" для завершення доповіді. Ви можете також включити коментар.