Другорядне меню

А ялинку придумав ... Петро Перший

Опубліковано у Ндл, 03/01/2016 - 19:31

Марія КАТАЄВА

Першу ялинку на терени Російської імперії з Німеччини привіз ще Петро Перший. Прижилася вона при Миколі І ― разом з родиною він прикрашав ялинку в палаці, куди запрошував гостей. Цю традицію перейняли заможні люди, запрошуючи на свято дітей з менш забезпечених родин. Першими іграшками були солодощі, тому ялинки часто продавали в кондитерських магазинах.

Спершу ялинку ставили на Різдво і дозволити це собі могли лише заможні.

У Національному музеї Тараса Шевченка в Києві на 3-метровій красуні демонструють, якими були новорічні іграшки від 1890 року. На найнижчому ярусі дерева розташовані відтворені іграшки кінця ХІХ століття ― переважно на біблейські мотиви ― саморобні паперові, дерев’яні або ватні немовлята і янголята.

За словами куратора проекту Олександра Тодорчука, іграшки для ялинки шукали на барахолках у різних містах України – Києві, Харкові, Запоріжжі, Одесі, Львові. Старовинні іграшки відтворювали та спеціально зістарювали, хоча серед них є одна справжня – з музею Шевченка.

Поглянути на історичну ялинку, створену в межах Академії свят «Боржомі», усіх охочих запрошують до 15 січня. Вхід у хол музею безкоштовний.

Варто пригадати, що протягом 1925-1936 років ялинка була заборонена радянською владою, як і святкування Різдва.

Але зрозумівши, що це дерево можна використати з ідеологічною метою, тодішня радянська влада запровадила новорічну ялинку.

Ідеологічні тези за допомогою ялинки свого часу просувала й Велика Британія, де дерево прикрашали прапорами країни та її колоній. У Радянському Союзі, як іграшки, виготовляли червоні зірки, Кремль, собак-санітарів, полярників і навіть портрети вождів. Щоправда, на ялинку їх не вішали, а зберігали окремо, щоб часом не розбилися. Траплялися на ялинці й лампочки Ілліча – звичайні розфарбовані лампочки як ода електрифікації.

У скрутні повоєнні роки на ялинках з’являються артисти цирку, білочки, півники, овочі та їстівні прикраси (цукерки, мандарини), що в епоху дефіциту стали показником статків. А завдяки кампанії Хрущова почали виготовляти й кукурудзяні качани.

У 1950-х, після виходу фільму «Карнавальна ніч», усі масово розкуповували годинники, щоправда, на них, на відміну від годинників в інших країнах, було за п’ять дванадцята (а все через пісню «П’ять хвилин»). Деколи ялинкові прикраси пропагували досягнення промисловості. Приміром, іграшка у вигляді нової моделі автомобіля могла з’явитись у продажу одночасно із самим авто.

1960-і – звісно, космос. Після польоту Гагаріна стався бум на ракети, космонавтів. З’явились електрогірлянди, металізований дощик.

У 1970-х популярності набули мультиплікаційні герої, Дід Мороз і Снігуронька, зимові будиночки, сніговики. У 1980-х у виробництво запустили дзвіночки та ліхтарики з фольги.

У 1990-х, після розпаду СРСР, ринок заполонили яскраві, дешеві китайські товари: однобарвні кульки, кольорові гірлянди, намиста, миготливі різнобарвні вогники. А в 2000-х у моду ввійшли китайські прикраси в американському стилі: золоті дзвіночки, банти, Санта-Клаус, знаки зодіаку. Сьогодні кожному хочеться мати особливу ялинку, тож, окрім збережених іграшок різних часів, родини полюбляють виготовляти прикраси власноруч.

Коментарі

Зображення користувача Александр Шевченко.

Блин! Пора отменять ЙОЛКУ!!!!!

Зображення користувача galina.

Олександре! А ви цього не знали? Ялинка ж навіть не український "шедевр". Українське хвойне дерево - смерека.

© 2012-2017 Моя ЖОВКІВЩИНА. Всі права захищено Законом України "Про авторське право і суміжні права".
Вміст, а також будь-яка його частина не може бути використана без дозволу власника, або активного гіперпосилання на першоджерело!
Ви повідомляєте про помилку в наступному тексті:
Просто натисніть кнопку "Відправити зауваження" для завершення доповіді. Ви можете також включити коментар.