Альтернативна енергетика: плюси і мінуси

Сьогодні тема альтернативної енергетики у кожного на вустах. Адже в першу чергу нововведення для українців потрібне,  але для цього потрібне фінансування з іншого боку - провідні міжнародні кредитори, зокрема ЄБРР, обережно ставляться до участі у фінансуванні проектів альтернативної енергетики в Україні.

Як вважає Юрій Кацер - директор, керівник відділу юридичного консультування KPMG в Україні, "Міжнародні інвестори зацікавлені в проектах на українському ринку альтернативної енергетики. Проте їх стримують складність приєднання до мереж, земельні ризики та сумніви щодо стабільності правил гри.

Донедавна інвесторів стримували три основні чинники.

По-перше — відсутність у договорах про купівлю-продаж електричної енергії з ДП "Енергоринок" традиційних для міжнародних гравців гарантій прав кредиторів.

По-друге — труднощі при приєднанні нових електростанцій до електромереж.

По-третє — складна бюрократична процедура відведення землі.

Ухвалення закону "Про ринок електричної енергії" у 2017 році та внесення змін до типового договору у 2018 році заклали фундамент для вирішення двох проблем.

Раніше договір міг бути укладений тільки після побудови станції і введення її в експлуатацію. Тобто після отримання ліцензії на виробництво електроенергії з альтернативних джерел і встановлення регулятором, НКРЕКП, "зеленого" тарифу.

Відповідно до недавніх змін, договір може бути укладений ще до завершення будівництва електростанції з використанням так званої відкладеної умови. Договір набуває чинності з дати настання останньої з визначених у ньому обставин, зокрема, після встановлення тарифу і призначення виробником персоналу.

Важлива зміна: новий типовий договір передбачає право виробника у певних випадках вимагати розірвання угоди та повної компенсації збитків, включаючи борги за кредитами, наданими міжнародними фінансовими установами.

Наприклад, договір може бути розірваний на вимогу виробника з виплатою йому компенсації у разі прострочення оплати електроенергії на 90 днів і більше.

Ще одна причина — зміни правил гри на ринку, які призводять до збільшення витрат виробника на суму понад 10% його доходу за попередні 12 місяців. Компенсація розраховується у євро і підлягає валютній індексації.

Також серед ризиків — непрозорі дискримінаційні умови підключення до електромереж та перешкоди в цьому процесі з боку обленерго.

В Україні ці компанії часто входять до так званих вертикально-інтегрованих холдингів, які виробляють електроенергію з альтернативних і традиційних джерел. Вони не зацікавлені у посиленні конкуренції. У новому законі про ринок електричної енергії є спроба обмежити цей конфлікт інтересів.

Зокрема, запроваджується вимога про так званий unbundling. Він передбачає відокремлення діяльності з розподілу електроенергії від діяльності з її виробництва та постачання. Разом з тим, закон передбачає не повне відокремлення власності, а лише так званий операційний unbundling.

Це означає, що оператор системи розподілу може входити до складу холдингу, але між його компаніями не повинно бути прямого контролю.

Оператор розподілу повинен незалежно управлятися і самостійно ухвалювати рішення щодо управління активами, необхідними для забезпечення його діяльності у сфері розподілу, приєднання до мереж, надання послуг з розподілу.

При цьому новий закон суттєво обмежує можливість холдингів впливати на операційну діяльність оператора системи розподілу.

Більшість вимог щодо unbundling та незалежності оператора системи розподілу набувають чинності у грудні 2018 року. Проте в українських реаліях ці норми можуть бути виконані формально. Менеджмент компаній-операторів системи розподілу буде ангажованим з боку кінцевого власника бізнесу.

Про ефективність вимоги щодо unbundling та його впливу на спрощення умов підключення до мереж можна буде говорити після набуття чинності законом та проведення регулятором перших перевірок з дотримання операторами цих вимог.

Зображення