Маленький урок історії: Парк Знесіння у Львові

Багато істориків, серед яких Іван Вагилевич та Ісидор Шараневич, вважали територію парку Знесіння першопоселенням, зачинателем Львова, і, що саме тут король Данило Галицький заклав перші камені свого міста. Та й зараз у львів’ян можна почути: “Львів народився у Знесінні”. (Маючи на увазі галицький жарт про те, що всі діти міста Лева зачинаються і по сьогоднішній день саме тут.) Сучасна територія парку “Знесіння” – це ансамбль пам’яток доцивілізаційних епох, епох геологічних, знахідки яких збереглися у Львові і до нашого часу.

Ще у IV–II століттях до Р. Х. на місці, де зараз Знесіння заповнене кількома парковими зонами, поселеннями та іншими природоохоронними об’єктами, розташовувалося Світовидове поле – дохристиянське урочище, яке по сьогодні зберегло у собі енергетику тих перших поселень, які освоювали недоторкану природу сучасного Знесіння. Давньослов’янські язичницькі капища, історичним доказом яких є археологічні знахідки, продовжують манити сюди чимало туристів, які сповідують культ неоязичництва. Тому територія сучасного Знесіння для таких людей є священним місцем. Завдяки археологічним розкопкам вдалося віднайти багатий фактичний матеріал про історію цього місця: збережені до нашого часу черепашки молюсків, закам’янілі види давно зниклої лісової та степової природи, які нашарувалися глибоко під грунтом впродовж кільканадцяти геологічних епох.

Сам парк “Знесіння” є відносно молодими: заснований 1991 року громадською ініціативою Львова. Назву свою отримав, як історична територія Знесіння, в честь приміського поселення – села Знесіння. Як свідчать історичні документи, селище Знесіння (від назви церкви – Святовознесенська церква) – було королівськими угіддями: про це вказують перші писемні згадки з міських аналів 1469 р. (королівський чоловік Василь “homo regalis” вступив на теритолрію Знесіння) і 1500 р. (згадується про жалобу за робітником Сенько “hominis regalis deVnyeszyenye”). Ця королівська територія, як запевняють історики, була найбагатшою землею всього Галицько-Волинського князівства. Селяни тут жили заможно і мали можливість віддавати своїх дітей на безкоштовну освіту. Територія села Знесіння також відома тим, що тут у жовтні 1648 року козацький стрій під керуванням Максима Кривоноса штурмував Високий Замок. Зараз, прогулюючись парком, можна подивитися на “наслідки” цього штурму: залишені вибоїни від куль в камінні фортових стін. Згодом село ровивалося як культурний осередок: відкривалися школи, створювалися організації та зводилися церкви та монастирі. Знесіння також відоме тим, що наприкінці 17 ст. з місцевих каменеломень було вивезено понад 800 возів каменю, з якого постали Успенська церква, ставропігійська друкарня і монастир Св. Онуфрія у Львові. А у 1914 році тут вперше виступали з показовими боями Українські Січові Стрільці, а вже 1918 року на цій знаковій території вони полягли разом з вояками УГА в бою проти польських формувань. Навіть дотепер на Знесінському цвинтарі збереглася єдина не зруйнована братська могила УСС-УГА. Вже у 1939 році село Знесіння отримало статус міста, бо ввійшло до міської території Львова. А згодом – розділило свою назву і з парком.

Зараз у парку “Знесіння” можна побачити усі відбитки його тривалої, безперервної історії: поодинокі рідкісні дерева та кущі, оголені пісковики та вапняки, на яких видніються рештки морського доісторичного життя; струмки Глибокий і Кривчицький, потік Хомець, що разом є живим доказом безперервності існування і самої підземної міської річки Полтви, адже є її притоками; вкриті густим лісом пагорби та долини, відпочинком у яких насолоджувався сам автрійський цісар Франц Йозеф Перший. А ще територія парку – це домівка малих лісових тварин.
Окремо хочу згадати сумну істроію хутору Ферналівка, котрий у 50-х роках 20-го ст. за сприянням каральних органів НКВС переїхав у Сибір. На території хутора Ферналівка зараз розташовані очисні споруди м.Львова, за спогадами старожилів був дуже мальовничий куток, а зараз просто плакати хочеться у що перетворили.
Ну не могли наші предки знати коли селились у 13 ст. у цій місцевості, що у 21 ст. великий будівельник Вадим Ноздря захоче побудувати на цьому місці сміттєпереробний завод!

Матеріал х Фейсбуку Дмитра Левика

Зображення видалено.

Зображення