Породіллі народжувати чи помирати від безсилля?

Породіллі народжувати чи помирати від безсилля?
- Олесю, мої вітання. Що сталося, ти виглядаєш дуже сумна? запитую подругу, випадково зустрівши у Львові.
- А, це ти? – якось байдуже перепитала подруга. – А чому веселитися? Невістка народила, ще в пологовому будинку, тиск високий дістала, бо лікарі скандал влаштували, що вона їм тільки 200 гривень дала.
А де ж більше взяти? Син служить добровольцем на Харківщині, мій чоловік зламав ногу, грошей не маємо, город щойно посадили. Та що сьогодні з городу візьмеш? А невістка – сирота. Хто їй допоможе?
Олеся заплакала.
- Не розумію, за що давати лікарям гроші, що в неї були ускладнення?
- Та – ні. Все, наче б добре. Але я її привезла вночі до пологового будинку без попередньої домовленості із переймами. Ми вирішили з лікарями не домовлятися, бо не має грошей. Як вночі почалися перейми, я викликала швидку допомогу, вони не приїхали, то ж ми взяли таксі і приїхали до найближчого родильного будинку. Нас не прийняли, сказали їхати в інший. Поки ми возилися по Львову, перейми посилилися. Приїхали в родильний будинок і тут нас не хотіли брати, але я розплакалася і її прийняли, наголосивши, що нам зробили послугу. А через 20 хвилин Юля народила. Санітарка написала на листку кому і скільки треба дати: лікарю, що чергував, акушерці, що приймала роди, медсестрам, неонатологу, масажисту. Лише не розумію навіщо масажисту, його й близько не було. А ще написали цілий список ліків, мовляв, це – благодійність.
- І що ж тоді робити породіллі: народжувати чи вмирати від безсилля?! – вимовила я вголос.
- А ти напиши, щоб інші знали. – попросила подруга.
- Напишу, Олесю. Тільки ти не давай їм ніяких взяток. Забирай невістку з лікарні з прокурором, - порадила подрузі.

Що ж. За аналітичними дослідженнями знаємо що кожна друга жінка домовляється із певним лікарем, які вважають, що так потрібно робити задля безпеки власної дитини. І зрозуміло за таку «безпеку» потрібен гонорар, що сягає 200-300 доларів, в гривня уже не беруть.
Але ж, відповідно до ч. 3 ст. 49 Конституції України, у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 29.05.2002 р. (справа про безоплатну медичну допомогу) зазначене конституційне положення тлумачиться так, що в державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги. Окрім цього, в Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги» від 11.07.2002 р. № 955 вказано, що у державних і комунальних закладах охорони здоров’я вагітним та породіллям надається безоплатна медична стаціонарна допомога. І де ж вона є?, ця безоплатна медична допомога? Невже не зрозуміло, що народження дитини – це надання медичної допомоги, а не послуга, за яку, до речі, в Закону України теж не вказано платити? Отож, надання медичної допомоги вагітним при родорозрішенні в державних і комунальних закладах охорони здоров’я є безоплатним.
Як керівник благодійної організації хочу також нагадати лікарям, що благодійна діяльність. має здійснюватись у відповідних правових формах і в порядку, передбаченому, зокрема, Законом України «Про благодійництво та благодійні організації». У статті 1 цього Закону зазначено, що благодійництво – це добровільна безкорислива пожертва, відтак жодного примусу особи до сплати благодійних внесків бути не може.
Окрім цього, придбання медикаментів, які приписують породіллям напередодні, теж зловживання. Адже згідно із нормою Конституції України та згаданою Постановою КМУ «Про затвердження Програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги», оплатне придбання лікарських засобів законодавець передбачає лише при амбулаторному лікуванні, при стаціонарному пацієнт забезпечується лікарськими засобами безоплатно.
І наступне. Якби лікарі не старалися убезпечити породіллю від невдалих пологів, гарантувати вдалого результату не можуть. Адже відомі випадки, коли лікарі намагаючись відпрацювати домовлені гроші, пришвидшують роди і вони мають негативні наслідки, деякі пацієнти у відповідний час не можуть додзвонитися до «свого лікаря», і тоді , попадаючи до інших клінік, як ось моя подруга, стають жертвами вимагання від «чужого» лікаря.
Отже, за Законом України платити лікарям не можна, хоч є інша сторона: в українських лікарнях (і не тільки у пологових будинках) існує цілий ряд неофіційних платежів персоналу або добровільно-примусових благодійних внесків «за постіль», «на гігієнічні засоби» тощо. Відмовлятися від них чи уникати їх сплати часто коштує чималих нервів, які породіллі та їхні сім’ї воліють берегти у такий важливий для родини момент, як народження дитини.
Але правоохоронні органи можуть виявити порушення вимог статті 49 Конституції України щодо надання якісної та доступної медичної допомоги дітям і вагітним жінкам.

Зображення
Коментарі