Увага! Сайт не рекламує жодних кандидатів у президенти чи політичні партії.
Уся реклама приходить від сeрвісу контекстної реклами.

Світ бачить і німіє, а ми чому мовчимо?

За повідомленнями прес-центру АТО в ніч з 5 на 6 червня було зафіксовано близько 30 обстрілів. У більшості випадків із застосуванням артилерійських систем, що заборонені Мінськими домовленостями. Найгарячіше було на Донецькому напрямку. Із артилерії та мінометів ворог гатив по Пісках, Опитному, Шахті Бутовка, Березовому, Красногорівці. Найактивніше бойовики обстрілювали позиції українських військ поблизу Старогнатівки, із застосуванням артилерії калібру 122 мм.

На Луганському напрямку поблизу населених пунктів Золоте, Щастя, Кримське проросійські найманці били зі стрілецької зброї та гранатометів. А північніше Донецького було зафіксовано використання загарбниками мінометів калібру 120 мм. На Артемівському напрямку населений пункт Луганське був обстріляний з РСЗВ «Град» й 120-мм мінометів, а Лозове з 122-мм артилерійських систем. Окрім того,в районі Золотого ворог гатив зі стрілецької зброї, гранатометів та зенітних установок. З опівночі значно зросла кількість випадків застосування реактивних систем залпового вогню.
Тричі з «Градів» була обстріляна Старогнатівка, що на Донеччині. Також по одному разу Гранітне та Богданівка на цьому напрямку.
За ніч було зафіксовано 15 прольотів БПЛА противника. Переважно на Луганщині та Маріупольському напрямку.

Щодня читаємо подібні повідомлення, а тим часом світ також бачить і повільно німіє, замість піднятись разом проти агресора і повернути його лицем до свого болота. Але й українці мовчать. Чому?

Як обґрунтовують українські експерти, у Європі не ризикнуть оголосити Росію стороною, яка порушила Мінські угоди, після боїв у Мар''їнці. Про це в коментарі порталу «Главное» сказав дипломат, експерт «Майдану закордонних справ» Олександр Хара.

«Європа, дивлячись на російську агресію в Україні, розуміє, що потрібно щось робити, але воювати вони не хочуть. Скажу навіть більше, вони хочуть відновити відносини з Росією. Головний гравець, який повинен публічно і відкрито визнати, що Росія порушила Мінські угоди - це президент України », - вважає Хара.

По ряду політичних причин Петро Порошенко не ризикнув зробити гучну заяву про те, що Росія порушила своє обіцянки після спроби взяти Мар''їнка, констатує дипломат.

«Європейці уважно дивляться на реакцію Києва в цих питаннях. І орієнтуються на неї. Якщо Київ не заявив про те, що Мінські угоди звалилися, то ЄС, як третя сторона, не може зробити подібну заяву. Після Мар''їнки стало очевидним, що вони продовжать санкції. Чи будуть нові санкції? Не впевнений. Але нинішні обмеження продовжать точно. Європейці і так вийшли із зони комфорту заради захисту від російської агресії. І це сталося тільки завдяки Меркель, яка вчасно зрозуміла, що таке путінський режим. Вона побачила, що президент РФ не поважає міжнародного законодавства. Він бреше в розмовах з європейськими чиновниками і навіть у прямому ефірі. Такому політику не можна довіряти, а сама політика як така будується на правилах та довірі. Після Мар''їнки європейці просто в черговий раз зрозуміють, що з Путіним не можна мати справу і неможливо вести переговори », - вважає він.

Експерти не радить чекати від ЄС жорстких заяв у бік Кремля. «Швидше за все, вони визнають, що Україні потрібно вести більш сильну оборону в результаті чергового сплеску насильства на Донбасі. Але чого ще можна чекати від них, якщо сама Україна відреагувала на бої в Мар''їнці тільки засудженням? », - Ставить риторичне питання Хара.

Нагадаємо, спікер високого представника ЄС із зовнішньої політики і безпеки Майя Косьянчич заявила, що останні бої на сході України, зокрема в Мар''їнці, є найбільш серйозним порушенням Мінських угод. Після чого в ЄС в черговий раз закликали всі сторони конфлікту дотримуватися Мінські домовленості.

То що ж відбувається в Україні: війна чи терористична операція? Гинуть щодня сотні людей, гинуть за нас, тих, хто у віддалених місцях і тих, хто в зоні військових дій. А ситуація не змінюється ані на мить. Перед Другою Світовою війною у Західній Україні радянська влада активно будувала дзоти, а населення розуміло, що йде підготовка до чогось серйознішого аніж "на всякий випадок", але народ простий нічого не міг вдіяти. За кордоном тоді також писали ЗМІ, що "ситуація критична, йде до війни". І війна розпочалася, зачепила Європу на довгі п''ять років.

Невже сьогодні європейці думають, що їх обійде путінська війна? Чому вдають, що на Україні все може закінчитися? Зрештою, європейці не хочуть визнати, що в Україні йде війна й з іншої причини: юридично в Україні відбувається антитерористична операція, локальний внутрішній військовий конфлікт на території двох областей, тоді виходить так, що ми ні з ким ми не воюємо. В Росій також на ввесь світ голосять, що в нас "військовий конфлікт київської влади з ополченцями", про "відведення військ від лінії зіткнення".
Дивує українська сторона: чому ми боїмося відкритої, оголошеної війни з Росією? Чому ми боїмося дратувати Росію? Чому допомагаємо Росії вважатися нейтральною стороною, виступати у статусі миротворця? Тих чому є дуже багато, але в результаті Україну можуть визнати "ні риба, ні м''ясо", кинути на поталу москалю під ноги і на багато років обійти стороною.

На ці чому є й неофіційні роздуми.

1.Якщо Росія маскується і не хоче визнавати себе воюючою стороною, то треба створити для "ДНР" і "ЛНР" такі нестерпні умови, щоб Росія змушена була скинути маску і відкрито вступити у війну.
2. Треба офіційно звернутися до держав гарантів по військову допомогу для захисту від агресора і вимагати військової допомоги у війні з Росією, вимагати економічної блокади Росії, виключення Росії з ООН.
3.Зрештою, й громадськість повинна активно проявляти ініціативу, а не бути хлопчиком для биття, якому дали по морді і вибили зуби, себто забрали Крим, а тепер, в позі лежачого, постійно копають ногами.

Тому війна в Україні із російським путінським агресором має назву - НАЦИСТСЬКО-ФАШИСТСЬКА, ЗАГАРБНИЦЬКА

Зображення
Коментарі