Презентація книжки-підручника “Чернеча офіра Христові й Вітчизні”

В суботу, 9 червня, в музею палацу Потоцьких, у м.Червонограді, відбулася презентація книжки-підручника “Чернеча офіра Христові й Вітчизні”, автор якої отець-василіянин Климентієм Стасів, ЧСВВ. Спочатку в монастирі з цієї нагоди відбулося святкове Богослужіння.

Творчий камерний вечір відкрив червоноградський хор церкви святого Юра. Опісля ведучий, Народний артист України Григорій Шумейко підкреслив високу значимість події словами вступної передмови до заходу: «У ювілейний рік 400-річчя віднови Василіянського чину, ми всі отримали книгу знаного дослідника, книгу-документ, книгу про підпілля ХХ століття, книгу — реквієм, заповітну книгу для майбутніх поколінь, дуже вдалий видавничий проект високої майстерності отця Климентія Стасіва». 
Той, хто прочитав, оперативно зрозуміє, шо книжка має свою, притаманну лише автору, видавничу флористику та високоякісну літературну структуру, розкішний дослідницький матеріал, добру українську мову і багату наукову працю. Як наголосив ведучий, автор професійноп упорядкував матеріали за чотирма розділами, зокрема, “Стан Чину Св.Василія Великого в період після другої Світової війни”, “Чернече служіння в умовах підпілля”, “Повернення Василіянських святинь у кінці 90-х рр. ХХ ст. та відновлення чернечого життя. Провінція отців Василіян Найсвятішого Спасителя”, “Відновлення монастирів провінції Св.Миколая на Закарпатті у часи Незалежності”.
Галина Гриник, господиня закладу і директор музею, в якому проходила презентація, гостинно звернулася до присутніх. Вона зазначила історичний аспект палацу, який у минулому теж був осквернений радянською владою, знищений, як і УГКЦ, а отже сам Бог велів проводити першу презентацію книги у відновленому приміщенні музею.
Унікальний аналіз про книгу “Чернеча офіра Христові й Вітчизні” дав Преосвященний Владика Донецько-Харківської Єпархії Василь Тучапець, в контексті якого присутні отримали обґрунтований погляд на видання: “Це унікальна книга про трагічну історію нашої церкви, але і нашого чину, адже радянська влада розуміла, що вона не зможе реалізувати свої ідеї, якщо не знищить УГКЦ. З цього приводу вона створила ініціативну групу, щоб ліквідувати УГКЦ. Влада зруйнувала структуру, ув'язнила священиків, монахів, але не знищила церкву, а отці василіяни були саме тими, які звіщали, що церква живе, її не можна знищити, навіть в комуністичному режимі, який вважав себе непереможним, думав, що його ідеї не можна знищити”. Владика Василь процитував документ із книги - доповідну генерала Вороніна, в якому зазначено, що активно працює василіанський чин і отець Градюк, який веде активну боротьбу, тому Градюка потрібно до арешту.. А отже це засвідчує, що василіяни — новітні мученики черпали силу в Ісусі Христі, який страждав разом із народом та витримали, як і вся УГКЦ моральні та фізичні муки, продовжуючи свою офіру Христові і Вітчизні. Але що допомогло вистояти? Владика наводить слова апостола Якова: “Уважайте за найвищу радість, святі брати, коли підлягаєте різноманітним випробуванням, тому що іспит вашої віри виробляє витривалість, а за витривалістю є стійкість і за нею йде досконалість, що приносить велику радість”. Тому ці слова могли мати велику силу підтримки. І саме про цей період духовного та фізичного переслідування, коли священики боронили одвічні християнські цінності і свою національно-релігійну ідентичність, розповідає о.Климентій Стасів, ЧСВВ, що є дуже важливим, бо це переживали священики, імена яких сьогодні навічно вписані в історію УГКЦ і Господньої домівки. Владика також зауважив, що сам автор книги - отець Климентій є теж свідком звитяжної боротьби за Церкву і Україну в часи тотальної кривавої кадебістської машини, адже його батьки брали на Богослужіння у підпіллі, що, очевидно дало натхнення для написання книги. Владика привітав достойне видання та благословив на подальшу працю отця Климентія Стасіва, ЧСВВ.
Із великою повагою запросили до слова сестру Дарію, що є кровною сестрою Протоігумена отця Віталія Градюка, якого політична кадебістська машина заарештувала та ув'язнила, відтак засудила на 9 років позбавлення волі із перебуванням в Інті, Комі АРСР. Сестра Дарія поділилася спогадами про передачі для отця Віталія, розповіла про враженнями яким бачила стрийка в тюрмі та інших священиків, яких також відвідувала, зокрема отців Хомишина та Коцеловського. У 1954 році, після смерті Сталіна, почали повертатися з тюрми священики. Сестра Дарія пригадала, що о.Віталій написав листа до стрийки Марії, щоб вона його прийняла, бо якщо не прийме, то його не випустять з тюрми. І стрийка погодилася прийняти о.Віталія. У серпні 1954 року о.Маркіян Когут, ЧСВВ році привіз отця Віталія до стрийки Марії, до Львова, де ще 7 років прожив. За свідченнями сестри Дарії, отець увесь час молився, ніколи ні на що не жалівся, за все дякував. 30 серпня 1961 року о 5 годині вранці відійшов у вічність. На похорон приїхало багато отців. Похоронений на Личаківському цвинтарі, на 21 полі. Сестра також розповіла, що отець Віталій подарував ій хрестик, який і сьогодні є дуже дорогим для неї. 
Щирими словами вдячності за великий духовний труд на ниві книговидання і дослідницьку працю висловився отець Володимир Палчинський, ЧСВВ, про якого автор згадує в книзі, як духовного опікуна Владики Василя Тучапця. Окрім цього о.Володимир теж був засуджений за розповсюдження забороненої релігійної літератури та відбував покарання. Василіянин також пригадав присутнім про славнозвісний собор Костельника, згідно якого кагебісти хотіли знищити фундаменти української греко-католицької церкви, василіанський чин, але їм це не вдалося. Господь дозволив Чинові вистояти під час переслідувань, і церква у 1989 році при Незалежній Україні ожила та ввійшла в історію як така, що вийшла із підпілля.. 
“Ця книжка розказує, як впродовж багатьох років Українська Греко-католицька церква, зокрема, Василіянський Чин переживав переслідування. Тому, гортаючи її сторінки, ми зрозуміємо, що це історія непереможного духу і незламної віри. Спілкуючись з отцями, які були в підпіллі, а в 90-х роках вийшли і почали відбудову, вклали велику працю у духовне відродження, мені хотілося, щоб жодне ім'я не було забуте, тому не вони, а ми маємо потребу у знаннях про них. Книга є воскресінням у наших очах, тим живим свідком сповідників віри, які пройшли тяжкий звитяжний час. Я належу до тих, хто є свідком есперантистів минулого, тому найкраща презентація книги — це її прочитання”. - так висловився про своє видання о. Климентій Стасів, ЧСВВ.
Відрадно, що на презентацію приїхав голова Львівської організації Національної спілки письменників України Ігор Гургула та члени спілки Марія Людкевич, Петро Шкрабюк, Оля Кіс. Вони й вручили посвідчення члена спілки о.Климентію Стасіву, ЧСВВ та священику о.Мелетію Батогу, ЧСВВ із м.Бар, який теж належним чином віддав багато років виданню своїх книг..Чуйними дружніми словами вітав автора його добрий приятель, письменник Петро Шкрабюк, який окрім привітань подарував йому віршоване есе та висловив багато теплих слів на адресу вилдання. 
Нових спілчан приїхало привітати багато священиків, отців-василіян, зокрема о.Михайло Нискогуз, ЧСВВ, о.Ігнатій Москалюк, ЧСВВ, о.Іпатій Ващишин, ЧСВВ, о.Василь Мендрунь, ЧСВВ, о.Йосафат Коваль, ЧСВВ, о.Терентій Довганюк, ЧСВВ, о. Марко Максимів, ЧСВВ, о.Іван Майкович, ЧСВВ, о.Софрон Мудрий, ЧСВВ інші брати та сестри-монахині. 
Хочу також зазначити, що книга «Чернеча офіра Христові й Вітчизні» о.Климентія Стасіва, ЧСВВ вийшла у час, коли на Сході України йдуть військові дії, де українські захисники не тільки потребують підтримки своїх командирів, а як і колись, молитви, яку надають військові капелани, і серед яких є багато отців-василіян. Із дослідження автора добре видно історичний зв'язок між минулим і сьогоденням, тобто у підпіллі ченці теж вболівали за українську землю, мову, культуру, традиції, звичаї та вели молитовну боротьбу за їх збереження. Саме тому книга має неоцінену вартість, що сподвижники української греко-католицької церкви, зокрема отці-василіяни, показали приклад непохитності, сміливості, відважності та Христової мудрості про непереможність віри, людської свободи, незважаючи на небезпеку, що несумісна із життям. 
Дякую отцю Климентію Стасіву, ЧСВВ за глибоке відтворення справедливості і правди, яку кадебістська машина хотіла заховати за сімома замками, за те, що зумів зібрати та укласти в книгу сотні ілюстрованих фотографій, які відтворюють довгий шлях підпілля УГКЦ та вихід з нього, за скрупульозне дослідження архівних матеріалів, за сотні респондентів, які засвідчують своїм життям своє служіння Богу і людям, а також за високопрофесійний підхід до книговидання.
Після прочитання книги, я ще більше відчула цю страшенну боротьбу епохи тоталітаризму, коли можна було легко вбити людину, але не душу, бо що любити Бога словами, Його потрібно любити добрими справами, вмінням вийти із долини сліз, як це робили отці-василіяни, а сьогодні продовжують своїм служінням освічувати зчорнілі душі не раз серед темного тунелю життя. Треба також віддати належне тій когорті витривалих священиків, які пройшли свій шлях у катакомбах, зросли в них, і дочекавшись легалізації, є сьогодні серед нас, як живий приклад Божої любові, зокрема о.Василь Мендрунь, ЧСВВ, о.Софрон Мудрий, ЧСВВ, о.Володимир Палчинський, ЧСВВ, о.Демян Кастран, ЧСВВ, о.Мелентій Малинич, ЧСВВ, о.Іван Майкович, ЧСВВ тощо і про яких пише о.Климентій Стасів, ЧСВВ у своїй книзі. Ще один дуже важливий аспект видання – відтворення життя і подій усіх Василіянських монастирів в Україні, які дають глибоке розуміння що відбувалося в них у часи підпілля і яка діяльність проводиться сьогодні. 
Неоціненим скарбом у книзі є таблиця в додатку, в яку отець Климентій Стасів, ЧСВВ уклав список 222 отців-василіян, що пройшли період ліквідації УГКЦ та радянського підпілля (1940-1990 роки). По ній ми можемо дізнатися місце і рік народження, дату смерті і місце поховання, коли вступив у монастир і склав вічні обіти та єрейські свячення. Також використані листи, послання, промови отців-василіян, інтерв’ю з ними та розмови.
Мине час, зміняться події і люди, але ніхто не змінить визначальної діяльності отців-василіян, їх великої чернечої офіри Христові й Вітчизні про яку написав богонатхенник слова, член Національної Спілки письменників України о.Климентій Стасів, ЧСВВ.

Начальник
відділу культури і туризму
Жовківської райдержадміністрації Галина Фесюк.

Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Коментарі