Презентація книги, у Дрогобичі, про рід Модрицьких

Як не залюбитися у рід, з якого добро колоситься
або Презентація книги про рід Модрицьких

Вчора, 7-го липня, у Дрогобичі відбулася чудова подія - розкрилась нова сторінка історії міста, а точніше презентували книгу про рід Модрицьких, про який мало що знали міщани.
Автор книги Галина Пагутяк написала книгу "Світ Модрицьких - передміщан з Дрогобича" на замовлення Зеоніда Модрицького, музиканта, який сьогодні проживає у Чікаго. Цікаво, що семантику книги автор визначила на свій смак. 
Дещо хочу зупинитися на події, яка для Дрогобича має неабияке значення, адже у великому роді є ті, хто творили і творять культуру, духовність, мистецтво, зокрема, люди з числа інтелігенції - священики, вчителі, лікарі, музиканти, що несуть для соціуму добрий приклад, і тверді цеглинки для держави. Окрім цього родина має історичне забарвлення..Багато з її членів відбули заслання, тюрми..гинули за Україну у кожній війні. А сьогоднішні емігранти Модрицькі з Дрогобича, серед яких ідейний натхненник написання книги Зеонід Модрицький, багатотисячно допомагають воїнам, що воюють за державу на Сході України. Тому низький уклін і велика похвала такому глибокому корінню роду Модрицьких.
Та повернуся до проведення презентації, в рамках якої спочатку у храмі святого Юра, УГКЦ, відбулася святкова Літургія. Давно я не бачила на Літургії відразу так багато поважних панів і пань, людей похилого віку та літніх, дітей і молоді з одного роду, навіть на весіллях так не буває. А які скоринки в їх очах, тепла і мила усмішка на обличчі кожного, жести уваги і уважності один до одного. Аж у серці защеміло із дивування по-доброму, після спостереження за їх жвавими розмовами між собою. 
Після Літургії усі великою дружньою родиною сфотографувалися біля старовинного храму.
Наступним кроком стала Презентація самої книги, яку проводили у Духовному центрі УГКЦ у м.Дрогобич.
Після храму познайомилася із жінками із Роду Модрицький. Поважні пані тихим спокійним голосом, до речі, як це робить і сам Зеонід Модрицький, щось обговорювали по дорозі до центру. Одна із них Анна з радістю показувала фотографії, на яких у молодості вона мала довге і світле, як у королеви, волосся. Інші жінки принесли свої фотографії і дуже шкодували, що їх нема в книзі...Я розглядала світлини разом із ними, вдивляючись в інтелігентні усмішки та капелюшки, розкішні сукні і фольклорне вбрання. Здавалося, що рід Модрицьких, мов галицький кремезний дуб, затягує в свою глибину.
Презентацію відкрила пані Марія - працівник місцевого музею. Запросила на сцену ініціатора і спонсора творчого вечору Зеоніда Модрицького, авторку книги пані Галину Пагутяк та автора проекту і модератора Василя Габора. 
В контексті привітання Зеонід Модрицький сказав: "Рід тому й зберігся, що прадіди володіли мудрістю і були глибокодуховними, людьми, за плечима яких праця і любов до ближнього, досвід честі та захисту рідного краю". Мудро і лаконічно. Опісля про передміщан з Дрогобича та про процес написання книги розказала про свої враження авторка. 
Також один за одним ділилися спогадами про своїх предків учасники вечора, родичі із роду Модрицьких. Розказували цікаві життєві історії, вносили пропозиції щодо організації наступної зустрічі... 
Час спливав швидко, а місця в залі не пустіли..
На завершення, перед присутніми виступив музикант із роду Модрицьких та професор, музикознавець, відповідно виконали соло на лірі та скрипці. Шедеври..Іх музика зворушила кожне серце за що отримали бурхливі аплодисменти.
Після концерту був фуршет..Чудовий розкішний стіл...І знову Зеонід Модрицький турбується, переживає, фотографується...а ще говорить добре напутнє слово..
Цього дня для всіх прозвучали гарні музичні твори, і многая літа. Можливо, такий поважний чудовий рід буде щорічно збиратися у якийсь день і презентувати кожен щось своє-наприклад, вишивку, картини, творчість, поезію, адже Зеонід Модрицький дав хороший старт і приклад. Тому разом із ним, я б порівняла чоловіків із роду Модрицьких із соколами, які завжди знають чого хочуть, вміють літати туди куди хочеться.. Ще б пак ...Модрицькі належали до гербу Яструбець...були і є шляхетними...розкішно вдягалися і швидко їздили.
Щодо книги, тож вона має цікаві розділи, зокрема, "Путівник по метричних книгах","Статки Модрицьких", "Жінки" "Діти".
Цього дня я познайомилася з багатьма Модрицькими, з яких походить Леся Гринців, і яку вже давно знаю на Фейсбуці, Любов Островською-Модрицькою та іншими. Якщо чесно, не хотілося їхати звітам... Зрештою, як не залюбитися у рід, з якого добро колоситься, хоч це й великий урок, який можна передати всім, хто хоче спізнати дружбу роду.

Що ж, захід закінчився...А роду ми побажали ...розростатися.

Автор статті учасниця творчого вечору Галина ФЕСЮК
8.07.2018

Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Коментарі