Відійшов у вічність Новоскварявський парох отець Іван Кобрин.

12 січня 2019 року при ранковій службі помер священик о.Іван Кобрин із с.Нова Скварява.

Народився Іван Кобрин 8 лютого 1961 року в селі Тучне Перемишлянського району Львівської області. В 1978 році закінчив середню школу. Навчався в Одеські Духовні семінарії впродовж 1988-1991 рр. В 1991р. отримав дияконські та священичі свячення від єпископа Данила. І тоді ж став настоятелем церкви Пресвятої Богородиці в селі Нова Скварява Жовківського району Львівської області, змінивши отця Миколу Гарячого. Під опікою якого новоскварявська громада завершила у 1989 році завершила будівництво храму, яке було розпочате ще у 1936р. В цей час церква належала до Української Автокефальної Православної церкви( УАПЦ). У цьому ж 1991р. у Новій Скваряві була зареєстрована громада Української Греко -Католицької церкви (УГКЦ). Так, в одному селі почало існувати дві конфесії. Це було чималим випробовування для, тоді ще, молодого священика Івана Кобрина. Село було поділено, виникали непорозуміння, протистояння між односельцями. Це дуже боліло отця Івана. Він шукав шляхи примирення. І 14 січня 1995 року парафіяни УАПЦ на чолі з Іваном Кобрином, перейшли в лоно УГКЦ. Це було не легко зробити отцю Івану і парафіянам. Проте покладено край гріховним незгодам у селі. Цілих 28 років, які отець служив на парафії, він умів знаходити стежки любові, порозуміння, стежки, що ведуть до Бога, і ними провадив новоскварявців.
Отець Іван дбав про розбудову церкви, про її матеріальний стан. Так під його опікую громада у 1997 р. збудувала і освятила каплицю на Гутці, а у 1999 році зведено дзвіницю, була капітально відремонтована плебанія і перекрита значна частина даху церкви, багато ще було в планах отця, та Господь покликав його до себе, давши це завершити іншим.
Отець Іван Кобрин був монахом, він говорив, що моя сім’я- то моя парафія. Він любив парафіян, як своїх дітей. Він часто говорив: «Я хочу усіх вас привести до Бога». Він повчав: «Любіться, не осуджуйте, уступайте один одному, дотримуйтесь посту, супружої вірності, моліться».
Окрім іншого, отець був великим патріотом. Він вчив памятати свою історію, традиції, обряди і дотримуватися їх, він переживав і багато молився за Україну, за її героїв. Він нагадував про українську пісню, колядку, вишиванку, книжку, і найголовнішу з них - Святе Письмо, яке часто цитував. Він застерігав він гріха, ненависті, злоби, гордині, давав людям розраду, підтримку, скеровував на шлях праведності. Він брав активну участь у всіх важливих культурно- просвітницьких заходах села і спонукав до них новоскварявців.
Отець Іван був нагороджений наперстним хрестом і протоієрейським хрестом з прикрасам, грамотами Жовківської районної ради і Жовківської районної адміністрації та іншими. Проте, найбільшою нагородою була повага і любов людей.
В час похорону було велелюдно. Парафіяни, численні гості прийшли, щоб віддати шану отцю Івану. Чиїмось родичам чи знайомим він здійснював чин похорону, когось хрестив, комусь давав шлюб, сповідав, причащав, уділяв інші тайни. В серці когось посіяв добре, мудре слово. В день похорону падав дощ, то плакало небо за доброю людиною, і визирнуло сонечко, заливаючи своїм світлом хрест і уквітчану могилу біля церкви в якій 28 років служив отець Іван Кобрин. Світла пам’ять залишиться назавжди в серцях новоскварявців і усіх, хто його знав.
Зіновій Яворівський

Зображення
Коментарі