Увага! Сайт не рекламує жодних кандидатів у президенти чи політичні партії.
Уся реклама приходить від сeрвісу контекстної реклами.

Краматорський музей машинобудівного заводу - велич українського виробництва

м.Краматорськ на Донеччині - одне із тих багатотисячних молодих поселень, яке у 2018 році відзначало своє 150-річчя.

І хай нікого не здивує, але саме важка праця людей, у поєднанні з розумом, створили чудову регіональну містобудівельну обсервацію, яку звели українці з усіх областей України на річці Торец. Цим велетнем трудової вершини став Новокраматорський машинобудівний завод, який збудували українці і відкрили 28 вересня 1934 року.

Сьогодні у достатньо масштабному приміщенні, в центрі міста Краматорськ, розташований музей заводу, експонати якого розміщені у 9 залах.
Вважаю, що кожний українець має розуміти, що відвідувати музеї потрібно для самоосвіти, самовдосконалення і переосмислення. Бо хіба не здивує, що на заводі працювало майже 30 тис. робітників, і як писали тогочасні письменники, " а люди, що йшли на роботу, наче  пливли хвилями".

Варто зазначити, що на Донеччині кожне село і місто має свій музейний заклад і чи не кожний виховує й до нині молодь. Питання в іншому. Що і як розповідають музейники екскурсантам.

Мені директор музею відкрила очі на багато речей, що стосувалися українського Донбасу.  Як кажуть "Краще один раз побачити"..Отже, я вперше побачила на реальній фотографії українське село, збудоване ще до Першої світової війни,  оглянула вишивані чоловічі сорочки, які вручали разом з Подяками чи Грамотами передовикам на виробництві, переглянула десятки документів українською мовою..

Дуже цікаво оглядати техніку, яку випускав завод, це багатогабаритні преси, як такий, що мав 65000 тс транспортіровка ТУА 17Е12 ракетно-космічної системи "Енергія-Буран" чи крани, які піднімали більше 5 тон.

Взагалі, такого музею техніки і машинобудування нема напевно й у світі, адже він продукує екскурсантам макети найпотужнішого заводу, який годує й до сьогодні Донеччину і дає тисячам людей робочі місця.

Внаслідок екскурсії, я зрозуміла, що праця людей, якою вона не була б, є головним фактором людського життя, а тим більше такого велетня - підприємства, який працював злагоджено десятки років, відправляв замовлення у Францію, Німеччину, інші країни, виховував людей, дисциплінував. Лише реба було у роки Незалежної країни так мало - підтримати підприємство на користь держави.

Зображення
Зображення
Зображення
Коментарі