Увага! Сайт не рекламує жодних кандидатів у президенти чи політичні партії.
Уся реклама приходить від сeрвісу контекстної реклами.

В гостях у заньківчан: Павло Гриценко - вчений, мовознавець, лінвогеограф

24 березня у Національному театрі тімені Марії Заньковецької в рамках Заньківчанських вечорів відбулася творча зустріч із доктором філологічних наук, професором, директор Інституту української мови НАН України Павлом Гриценком за участю Народної артистки України Олександри Бонковської

Ведучий - народний артист України Святослав Максимчук. Режисер – Богдан Ревкевич. Художник – заслужений діяч культури Польщі Олександр Оверчук

В гостях у заньківчан: Павло Гриценко - вчений, мовознавець, лінвогеограф.

Протягом творчого вечора галичани почули цікаві думки та тези відомого українського вченого, уродженця міста Ізмаїл, що на Одещині. Мовознавець виріс серед мультикультурного населення, тому відразу наголосив, що

"Мову потрібно розвивати з дитинства, з освіти і культури дитини. Освітяни повинні продумати програму відвідування музеїв, культурних закладів і заходів для молоді, щоб в Україні виховувалось покоління націоналістів. Країна не може мати інтернаціоналізму, якщо не буде нації".

Вчений також окреслив необхідність збереження мовних традицій в історичному контексті, наголосивши, що мова – основа нашого буття, запорука міцності нашої держави, запорука того, що ми, які протривали тисячоліття на цій землі, протриваємо і далі, адже, маючи такий надпотужний засіб самоідентифікації, ми зможемо говорити зі світом на рівних. Саме тому всі українці повинні активно долучатися до спільної справи збереження та плекання мови.

- Навіть вороги наші вже розуміють, що наша сила значною мірою у нашій непоступливості щодо позицій української мови. Саме непоступливість, не гнучкість, а твердість, визначає вашу позицію. Інакше, якщо ми будемо йти на якусь домовленість із самими собою, вважайте, що ми пішли на компроміс із ворогами України», – зазначив Павло Гриценко.

Мовознавець нагадав присутнім про багатовікові традиції українського народу, збережені у писемних пам’ятках ще з великокняжих часів, звернув увагу на тому, що українська мова – це мова давня, не позичена, тому її потрібно плекати і зберігати, тим більше, що про це стверджують давні Євангелія, які вчений привіз з собою із Києва. Також наголосив на здобутки наших предків, зокрема ті, що стосуються мови, і розуміти, що сучасне відродження мови та освіти базується на давніх традиціях, які вже практикувалися на наших землях.

В цьому контексті Павло Гриценко підкреслив ще одне важливе завдання, покладене на сучасних науковців, дослідників, студентів. Це завдання полягає «не тільки в тому, щоб створити шедеври, а в тому, щоб ці шедеври стали надбанням нації і надбанням світової культури, не тільки в географічному просторі, а і в мовно-духовному. Таким чином вдасться відновити українське обличчя української мови».

Доповідач звернув увагу також на інші реалії мовної політики, згадавши про проблеми, пов’язані з укладанням українського правопису та із забезпеченням розвитку мов національних меншин.

Захід відбувся за сприянням голови Львівської ОДА Олега Синютки та за участю голови Народного Руху України Віктора Кривенка.

- Говоримо про мову і згадуємо В'ячеслава Чорновола у переддень його загибелі, розуміємо, що держава і мова - це пріоритет життєдайності кожного українця. - сказав Віктор Кривенко.

Для довідки:

Гриценко Павло Юхимович – український мовознавець-діалектолог, лінгвогеограф, доктор філологічних наук (1991), професор (1993), завідувач відділу діалектології, директор Інституту української мови НАН України (з 2008).

Народився 23 вересня 1950 року в с. Матроска, нині Ізмаїльського р-ну Одеської обл. Закінчив Одеський університет (1973). З 1987 року – завідувач сектора діалектології Інституту мовознавства імені О.О. Потебні АН УРСР, а з 1991 року – відділу діалектології Інституту української мови НАН України.

Керує підготовкою бази "Словника українських діалектів". Автор монографій "Моделювання системи діалектної лексики"(1984), "Ареальне варіювання лексики" (1990). Співавтор низки випусків і член редколегії "Общеславянского лингвистического атласа" (1994–2008), співавтор і член редколегії видань "Українська мова. Енциклопедія" (1–3 вид.,2000–2007), співавтор академічної "Історії української літератури" (у 12 т.; Т. 2, 2014).

Член міжнародних комісій при Міжнародному комітеті славістів (комісії Загальнослов’янського лінгвістичного атласу, етнолінгвістики, слов’янської діалектології), член українського комітету славістів.

Автор понад 500 публікацій з українського і слов’янського мовознавства.

Зображення
Зображення
Коментарі