Увага! Сайт не рекламує жодних кандидатів у президенти чи політичні партії.
Уся реклама приходить від сeрвісу контекстної реклами.

Як відзначали в c.Деревня на Жовківщині день святого Андрія

У передріздвяний час Жовківщина, як і інші населені пункти Галичини, відзначає багато цікавих дат та християнських свят, які популяризують давні українські звичаї та традиції. Саме таким є день святого Андрія.
Як розповідає євангеліст Іоанн, Андрій був одним із учнів Іоанна Хрестителя і ще раніше свого брата був призваний Ісусом на Йордані. Тому Андрія і назвали Первозванним. Апостол разом зі своїми братом та двома синами були у числі найближчих Христових учнів. День пам''яті — 30 листопада за юліанським календарем, за григоріанським – 13 грудня
Але в давнину українці любили та шанувати фольклор. І куди тут дінешся?!
Обравши переддень Андрія збиралися колись до гурту хлопці і дівчата та йшли справляли Андріївські вечорниці.
А ось цього року 13 грудня культпрацівники із села Лавриків, Бірки, Воля-Висоцька, Кулява, Любеля, Купичволя, Замочок, В’язова, Великі Грибовичі приїхали відзначити це свято по-своєму, в с.Деревня, де сьогодні відкрито Народний музей о.Маркіяна Шашкевича.
Організатор створення музею і директор народного дому Мирослава Мандрик запросила на погостину й пані Ірину Крушинську зі Львова, яка провела цікаву й змістовну екскурсію в новоствореному музеї, а також взяла участь в Андріївських вечорницях. А ведучі Галина Фесюк і Богдан Бовшик оригінально, за власним сценарієм, провели творчий вечір. За сценарієм, господиня Касюня розповіла своєму чоловікові Андрію, чому колись пекли калиту саме на Андрія.

Задля Андріївських вечерниць печуть круглу пшеничну паляницю „Калиту“ або „Короля“, обмазують її медом і завішують на шнурку посеред хати й колишуть нею. Всі хто є в хаті стараються кожний захопити Калети та надкусити її. З цього кусання Калити починається „Андріївський вечір“. Калета — це великий корж із білого борошна. Печуть Калету дівчата всі разом, скільки б їх не було — хоч десять, двадцять... Кожна повинна готувати Калету. Місять тісто всі по черзі, починаючи від найстаршої дівки і кінчаючи Дівчуром років десяти.
Як тільки господиня Касюня розказала господарю про калиту, до кімнати прийшли колядники – вокальний колектив Народного дому с.Деревня. Жінки колядували місцеві колядки, віншували господарям. Цікаво, що господиня вирішила все ж згадати колишню традицію – кусання калити. До цієї процедури долучилися усі гості – працівники культури. Не витерпів і голова сільської ради . Він також спробував скуштувати калиту. Було дуже весело, адже кожен хотів показати іншому культпрацівнику, як у їхньому селі колись це відбувалося. Тому кожен по черзі кусав печений калач, а герой – Калитинський (керівник Народного дому с.В’язова), що тримав на кочерзі калиту, не давав так легко дістати бажаного калача. Одна за одною змінювались колядки, тому що їх виконували усі гості по черзі. По-акторськи виконували свої ролі ведучі господарі Андріївських вечорниць - Касюня і Андрій, а Мирослава Мандрик була задоволена, що на Андрія у її господі так весело колядують з усієї округи колядники.
- Дуже вдалим у вас виявився вечір «Андріївські вечорниці» - зауважила гостя зі Львова, науковець пані Ірина Крушинська. Я з великим задоволенням спостерігала за вашим дійством. Це – справжні вечорниці, без пафосу та ворожіння. Зрештою, а хто з нас, в молодості, не ворожив? Та дуже добре, що саме так минув наш вечір, з колядками і віншуваннями.
А потім була спільна вечеря – справжня вечеря після вечорниць, де кожен обмінювався думками та враженнями. І довго ще лунали колядки із теплої оселі пана Івана який приймав нас, гостей, разом із господиньками «Берегині» за святковим столом.

Катя Петрух, журналіст

Зображення
Зображення
Зображення
Коментарі