Увага! Сайт не рекламує жодних кандидатів у президенти чи політичні партії.
Уся реклама приходить від сeрвісу контекстної реклами.

Роман "Чічка" - один із творів Людмили КОГУТ, про кохання і тривоги.

Я вважаю, що читання книги, це здобуття нових знань, наповнення враженнями та емоціями, це пізнання автора і його душі. Тому читаю лише ті книги, які додають мені в житті позитиву.

На запрошення Людмили КОГУТ, авторки, яка неодноразово представляла свою творчість на Жовківщині, прийшла на презентацію її роману "Чічка" в одну із Львівських бібліотек, що на вул. ЗЕЛЕНІЙ.
Твір, який авторка представила читачам, це не книга у красивій обкладинці, це історична епопея жіночої долі, в контексті якої охоплена значна частина території України як географічно, так історично, через героїню, її близьких та друзів.

Книгу прочитала на одному дусі.

В романі розповідається про тернистий шлях красивої жінки на оклик Чічка, яка не тільки вижила серед нелюдських умов кагебіських в'язниць і сибірської штольні, а й залишилася прекрасною жінкою, в яку закохувалися чоловіки.

Не знаю чи письменниця хотіла показати українській жінці, що творення її родинного простору багато залежить від неї самої чи представити нам, жінкам, хороших чоловіків, яких завжди можна зустріти в житті, але в романі Чічка таки пересікалася з чесними і добрими, справедливими і такими, що вміють кохати, з добрим серцем.

Трагічні післявоєнні події, які відбуваються у Західній Україні, згодом перекидають читача в далекий Сибір, де Чічка відбуває тюремне ув'язнення нізащо. Але саме там вона зустрічає своє кохання, там його й втрачає.. Народження синочка у спецпоселенні, втрата коханого чоловіка не знесилило, а укріпило, загартувало її молоду душу. Амністована, повертається на Херсонщину до подруги, з якою провела декілька років у сибірських штольнях, і тут знов зустрічає свою життєву половинку.

Героїня роману Чічка, як і кожний українець, хто повернувся з Сибіру, приїхала на побачення в своє помешкання, де народилася і виросла, із своєю рідною домівкою, із рідним маленьким містечком. Але те, що вона побачила перевернула її уяву про нормальних людей. Міський голова, комуніст, через кого вона потрапила в далекі сибірські тюрми, жив собі спокійно з вагітною дружиною у її хаті.

Авторка роману знову показує гарну людську характеристику жінки - Українки, це вміння бути розумною, мати відчуття сумнівів і прощення. Чічка ані на хвилину не показала вбивці її коханого, що їй боляче бачити цього зайду в її хаті, вона йде із своєї домівки горда і милосердна, залишаючи свого ворога наодинці із власними сумнівами і гріхами, за що не буває прощення від Бога, а тільки вічні муки аж до скону. Що, зрештою, так і сталося. Після від'їзду Чічки сімя голови і він сам перенесли багато горя.

Усім раджу прочитати цей роман, бо він про кохання і про тривоги не тільки в житті героїні, а й усього українського народу, що багато вистраждав через москалів, але піднявся, здобув Незалежність, а Чічка навіть змогла збудувати із коханим чоловіком нове життя.

Галина Фесюк - член правління Української асоціації письменників Західного регіону

Зображення
Коментарі