Увага! Сайт не рекламує жодних кандидатів у президенти чи політичні партії.
Уся реклама приходить від сeрвісу контекстної реклами.

Екскурсія для працівників соціальної служби Тернопілля — у Львові

Щороку, в першу неділю листопада, в Україні відзначають День працівників оціальної сфери. З цієї нагоди директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тернопільського району Надія Бойко організувала для своїх працівників екскурсійну мандрівку до Львова.
Скажете, нічого дивного: 130 км відстань від Львова невелика, можна й без того відвідати сусідів. А ось і ні, тому що працівники соціальної сфери — люди особливі: в них нема часу на відпочинок, їхньої присутності чекають щодня ті, заради кого служба існує — поодинокі похилого і літнього віку підопічні. Вони чекають на їх прихід, тому що соцпрацівник є для них другом і порадником, помічником у горі і в побуті, розмовником і слухачем, їхньою тінню і радістю..а для декого...останнім провідником у житті.
Тому моя сьогоднішня екскурсія для працівників соціальної служби була честю як для людини, так для екскурсовода. Адже кожного з нас може зустріти вік зрілої золотої осені, коли людині буде потрібна людина, котра прийде на допомогу. І добре, якщо діти не залишать наодинці, і не прийдеться очікувати через віконечко соціального працівника...А коли життя поверне в небажане русло, що тоді?
Отож, познайомившись із екскурсантами, зрозуміла, що вони особливі: щодня роблять неоцінене добро, приносять людям радість, хоч заробітна плата — копійки. Хотілося теж подарувати і їм — якомога більше радісних і запам”ятовуючих хвилин.

Екскурсію розпочали із Княжої гори — Високого замк, що розташована в межах унікального горбистого пасма Розточчя. Далі ми поїхали на Святоюрівську гору до храму Святого Юра. Відтак, пішохідна екскурсія пролягла через Порохову вежу, де екскурсанти побачили через світлоефект архітектурну голограму міста Львова..Опісля відвідали найвідоміші храми міста, майстерню шоколаду і копальню кави, європейську забудову площі Ринок, передоперну площу та оглянули проспект Шевченка.

Цікаво було відповідати на запитання, які ставили гості на протязі екскурсії, бо це означає, що тебе слухають і розуміють.. Наприклад, чому в будинках, які розташовані на площі Ринок, є по три вікна? Та тому, що в 15-16 столітті в будівництві існувало “Правило трьох вікон”. Кожна кам’яниця не повинна була мати більше ніж три вікна на фасаді, а кожне вікно — по два отвори. Це давало право рівності, особливо це стосувалося першого поверху, коли вікна використовувалися для майстерні чи торгівлі. Також виникало запитання: чому три поверхи? Відповідаю, що міська управа виносила ухвалу, щоб лише дворяни і вище духовенство будували вище ніж три поверхи з вікнами на фасаді. Запитували й про те, чому храми носять назви різних святих? Звісно, що кожний чернечий орден обирав собі святого і на честь спільноти називали церковні споруди: домінікаців, бернардинів, єзуїтів, святого Юри. Рівноапостолів Петра й Павла, Єлижбети, Ольги й Володимира, Петра й Павла тощо.

Взагалі, кожна екскурсія носить характер самоосвіти на майбутнє, адже часом екскурсант оголошує те, про що ти вперше чуєш. Можливо, таке можна пробачити екскурсоводу, але не знати історії туристичного міста Львова - не можна. Хоч екскурсія, це не тільки відпочинок, отримання нових знань, а й спостереження. Як заявили екскурсанти: протягом екскурсійного дня вони зауважили, що у Львові є дуже багато російськомовних екскурсантів, яких не бачили ніде в Україні.
Отож, дякую Богу за можливість представити свій маршрут тернополяянам і відкрити їм Львів як духовний, культурний, освітній, економічний центр Галичини.

Галина Фесюк - член Всеукраїнської асоціації гідів.

Зображення
Коментарі