Увага! Сайт не рекламує жодних кандидатів у президенти чи політичні партії.
Уся реклама приходить від сeрвісу контекстної реклами.

Лідія Гаврилюк: "Всі біди та хвороби стаються через суперечки".

Життя коротке, але багато людей не розуміють того і все одно сперечаються. Це приводить до образ, розриву стосунків у сім’ї, втрата роботи тощо. В чому причина? На ці питання Інтернет-порталу "Моя Жовківщина"відповідає психолог Лідія Гаврилюк (м.Київ).

Лідія Гаврилюк: Як поступають розумні люди? Один розповідає іншому як краще можна вийти на вулицю Володимира Сосюри. Інший, в свою чергу, пояснює свій маршрут. Між тим, перший намагається пояснити щось, але другий настоює на своєму. По логіці перший завжди буде прав, тому що він запропонував йти саме цим маршрутом. І буде розумніше другому не доказувати, а погодитися йти за першим. Лише у випадку, коли другий має причину йти по його маршруту. Наприклад, там він відвідає банк. На цьому погодилися. І не виникає суперечок.

- Чому ж виникає суперечка?

Лідія Гаврилюк: Тому що той, хто пропонує ідею знаходить заперечення в партнера, який доказує, що його шлях правильніший. І навіть з постановки питання можна зрозуміти, що його не цікавить пропозиція. З іншого боку: ідея ж не його. Партнер може або погодитися на пропозицію, а може не погоджуватися, але доказувати не годиться, бо саме це засвідчує два пояснення: або партнер впертий і з ним вам ніколи не буде комфортно, у випадку якщо не зміниться; або партнер не блистить розумними рішеннями і йому це потрібно для постійного самовдосконалення. І той і другий варіант приводять до постійних суперечок з людьмми, які є поруч.

- Що робити, якщо такі ситуації повторюються?

Лідія Гаврилюк: Якщо такі ситуації повторюються, значить домовленості наступного разу вирішувати питання спільно — не дають результатів. Швидше всього такі люди мають лише вигляд розумних. І якщо проблема не вирішується таких людей можна назвати “танки та раби”. Один у цій ситуації постійно “наїжджає”, інший “раб” - завжди слухає. Проблема “роздувається” : один відчуває повне безправ'я і принижує іншого, а партнер стає його рабом. Це призводить до зміни характеру приниженого.

- Чому так стається?

Лідія Гаврилюк: Тому що людей не вчать культури спілкування, тому що люди не читають релігійних книжок, тому що існує безнаказаність і беззаконня. Люди звикли принижувати одне одного та злитися на іншого. Вони отримують певну задоволеність від того, що тиснуть на іншого зневагою. Їх можна порівняти із собаками, які годинами без причини гавкають на подвір'ї. Такі люди повністю не розумні. Їх ні в чому не переконаєш. Вони завжди вважають себе правими і не поділяють думки інших, і все це тому, що знаходяться під владою егоїзму та нестримних бажань.І до речі, всі біди та хвороби стаються через суперечки.

- Чи можна вирішувати з такими людьми проблеми?

Лідія Гаврилюк: Аналізуючи всі шляхи вирішення, правильно вважати, що тільки розумні люди можуть щиро вирішити не тільки свої проблеми, а й попередника. В характері щирих людей присутні такі риси як повага та розуміння ( про них написано в книзі “Коли стосунки стають хиткими”). Нещирі будуть дбати тільки про себе, наголошуючи всім, що вони роблять все вірно. Вони хочуть використати іншого. Очевидно така нещирість переростає на приниження — таємне чи виявлене. Що повинен зробити розумніший з партнерів? Зрозуміти для себе чи партнер є відповідальним за вчинки і поступки, які виникають? Чи вибачається за образи? Чи запізнюється на зустрічі? Якщо він веде себе негідно — постійно оправдовується, вважає усіх винними у тому що сталося у його невдачах, очевидно тут присутній егоїзм. Тому потрібно поставити перед собою ціль: навчити партнера відповідальності його ж методами. В іншому випадку потрібно робити вибір: чи потрібна така людина поруч, через яку народжуються нові хвороби проблеми і біди.

- Чи є гнучкість у проблемі?

Лідія Гаврилюк: Є гнучкість уявлень. Розумні люди мають певні уявлення про вирішення взаємної проблеми, і, вислуховуючи одне одного можуть легко їх досягнути. Вони можуть знайти слабинку у партнера і переконати його у своїй правоті, що зрештою може змінити й прийняття рішення на їх користь. Такий підхід є запорукою взаєморозуміння. Важливо не опинитися на місці песиків, які взагалі не сперечаються, а лише принижують інших, танків, що не чують іншого, чи рабів, що виконують всі забаганки партнера.

 - Отже висновок. Яка головна причина того що люди сперечаються?

Лідія Гаврилюк: Люди, котрі сперечаються, мають свої уявлення про все як має бути. Вони вважають, що всі мають робити такб як їм заманеться і не бажають визнавати свою помилковість, яку вони нав'язують ближнім. Їхня помилка в тому, що вони не бачать серцем і не розуміють — поруч є людина, яка теж не є гіршою за них. Важливо не боротися за правоту, а міркувати відсторонено заради партнера у сімі’ї, на роботі, у суспільстві.

 

Інтерв'ю записане для Інтернет-порталу "Моя Жовківщина"

 

 

 

 

 

Зображення
Коментарі