Увага! Сайт не рекламує жодних кандидатів у президенти чи політичні партії.
Уся реклама приходить від сeрвісу контекстної реклами.

Хресна дорога «Віра в житті християнина» у м.Жовква

У неділю, 21 квітня року 0 15.00 год. у Жовкві відбулася Хресна Дорога вулицями міста.
Ясний погожий день, у порівнянні з тими сніжно-дощовими роками, в які відбували жовківчани та гості міста Хресну дорогу, наче б полегшував участь у Хресній ході. Але це лише на перший погляд. Адже, той, хто прийшов не відбути Хресний хід, а стати співучасником події, налаштований у щирій молитві співпережити терпіння Ісуса Христа, а також пропустити через серце ті проповіді, які священики на 14 стаціях виголошували. І це ще важче аніж долати будь-який тернистий шлях.
Багато років в одну із неділь Великого посту священики Чину Святого Василія Великого у співслужінні з священиками інших конфесій міста, навколишніх сіл та міської влади організовують Хресну Дорогу вулицями міста. Цьогорічну Хресну Дорогу очолило 13 священиків, монахи, монахині та більше тисячі вірних.
Процесія вірних із великим дерев’яним хрестом вийшла із Василіанського монастиря і направилася на площу Вічеву. Хресну дорогу відкрив ігумен Василіанського монастиря о.Вініамін Чернега, а Владика Михаїл Колтун виголосив проповідь з нагоди тематики Хресної дороги, що стосується Віри в Бога. «Бог є любов і кожен з нас повинен жити у любові, щоб нею скріплювати свою віру» - сказав Владика. Наступну стацію учасники ходи відбували біля костелу святого Лаврентія. У проповіді священика також звучали слова на тему Віри: «Стежка людини, незважаючи на її статки чи упадки, повинна бути встелена живою вірою в Бога».
Розповідаючи про хресний хід, хочу передати відчуття пережиті у ці моменти. В якусь хвилину, коли процесія направлялася до пам’ятного знака - Хреста жертв сталінських репресій, що перед ратушею, одна жінка, якій близько 90 років, тихенько сказала «Вірую , Боже!» А по обличчю котилася сльоза. А далі була проповідь. Тут священик говорив про те, як сьогодні важливо вберегти у кожному серці любов до ближнього, не затерти в пам’яті живу віру наших прадідів.
Щоб вірити християнин повинен відчувати своє покликання. І саме про заклик до віри говорив на 4 стації біля статуї Пресвятої Богородиці о.Йосафат Коваль. «Всі ми є покликані. Головне – відповісти на цей поклик Бога. Відповідь може бути тільки одна: бути вільним, готовим до намірів Бога, щоб відповісти «так» на будь-який Його заклик. Бог продовжує кликати сьогодні, і Він потребує зректися самих себе та нести Євангеліє. Бути апостолами, нести Христа для всіх, а отже свідчити живу віру в Бога».
О.Йосафат також закликав не допустити відсутності Бога в своєму серці, не піддаватися різним авантюристам, хто краде людську віру, навпаки залишивши песимізм, намагатися жити так, щоб допомогти іншому, що дозволить самому укріпити свою віру.
На 5 стації біля будинку Пенсійного фонду священик наголошував на важливості любові і розуміння один одного, що сьогодні стає великою перешкодою до єдності як у родинах, так у державі. Як також є наріжним каменем для віри.
- Камінь глибокої віри, це – світла дорога до Бога, це – стежка до вічності. – сказав на 6 стації біля податкової інспекції в Жовкві о. «Людина, яка прагне святості дотикнеться її, завдяки справжній вірі» – доповнив священик.
Процесія зупинилася на 7 стації біля храму святої Трійці. Тут о. Василь Батюк у своїй проповіді наголосив як важливо у кожній важкій життєвій ситуації не піддатися спокусам. Адже Ісус Христос – смиренний перед Богом – не кинув своєї тяжкої ноші, навпаки – зібравшись з силами продовжує Хресний хід. «Те, що пережив Ісус Христос на Хресній дорозі, часто повторюється і в людському житті. Людина слабшає, кожен крок стає тягарем, а це позначається як на її житті, ї на стосунках у сім’ї, та суспільстві. Добро не буває без любові. – це істина. Якщо людина не має в серці любові, вона не може бачити світ прекрасним. І світ стає тягарем. Тоді людина безвірюється. Не можна так жити. Мусимо засвідчувати живу віру любов’ю і розумінням один до одного»
Від храму святої Трійці учасники ходи направляються до будинку районного Народного дому. Тут відбуваємо 8 стацію, на якій о. Климентій Стасів розкрив дуже актуальну проблему – нелегке життя сьогоднішньої жінки. Яка, несучи свій життєвий хрест, часто уподібнюється до Вероніки. «Жінка – це оберіг сімейного гнізда; вона присвячує своє життя родині, службовим обов’язкам, різній праці, і не нарікаючи, завжди повертається обличчям до родини, до сім’ї. Вона виховує дітей у християнському дусі, прищеплює їм любов до Бога і закладає фундамент для глибокої віри у серцях своїх дітей, та й усієї родини». о.Климентій наголосив також на важливості підтримки і розуміння чоловіка у нелегку хвилину для жінки.
Кожна стація – це місток через живу ріку до берега життя. Біля будинків лікарні на 9 стації священик говорив про нелегку працю людей, які вселяють віру у життя кожному хворому. Та найголовніше – розбудити у їх серцях віру в Бога.
Учасники ходи мали велику підтримку від Бога – теплий погідний день і живе актуальне слово священиків. Тому біля церкви святого Лазаря настоятель храму о.Петро Бранець спираючись на те, що Ісус падає під тягарем Христа третій раз свою проповідь акцентував саме на тому, що без віри важко встати. Ісус вірив, він повністю віддав свою душу в руки Його Отця, тому, падаючи, не додавав зла у душу, а навпаки – піднімався і йшов знесилений далі.
Особливою проповіддю для молоді стали слова священика о.Матея, ЧСВВ на 11 стації біля Жовківської ЗОШ №1.Зокрема священик сказав:«Адже саме у цьому приміщенні твориться не лише навчальний процес , а й духовний розвиток молодого підростаючого покоління. Саме тут потрібно дати добрий грунт для зернинок науки. «Ісуса прибивають до Хреста». І нас нерідко прибивають болючими цвяхами – обмов, наклепів, кривди, погорди та пониження. Ісус вчить нас спокійно приймати ці цвяхи, бо він не дивиться на волю людей, а на волю Небесного Отця. І так важливо, щоб у стінах школи молодь не знала цих цвяхів і не прибивала своїх учителів ними. Отже має бути жива віра – у найважливішого Научителя – нашого Спасителя».
Наступні дві стації священик з особливою настановою звертався до учасників Хресної ходи. Його проповідь стосувалася того, що Ісус вмирає на Хресті та Ісуса здіймають з Хреста. «Так і в нашій душі часто вмирає віра в Бога, колись оберігали наші святі мученики. Багато священиків із Жовкви також страждали і померли за греко-католицьку віру, але ніколи її не зрікалися. Маємо живий приклад віри. «Я – хліб живий, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки». Тому так важливо прийняти Ісуса, з вірою і з великою любов’ю» - наголошував священик.
На 14 стації «Ісуса вкладають до гробу», що відбулася біля церкви Серця Христового, о.Терентій Довганюк доніс до всіх Проповідь «Хто вірує в Сина – живе життям вічним».
- На площі одного міста є велика статуя бідного сліпця, який з простягнутою рукою доторкається стіп розп’ятого хреста, а внизу біля статуї написано: «Віднайти віру – це щось більше, аніж віднайти зір». – такими словами розпочав о.Терентій. - Які глибокі слова! Без зору люди живуть, навіть є щасливими, а без віри людина не може жити і не може бути щасливою.
З проповіді стало зрозуміло, що ідучи по Хресній дорозі вулицями древньої Жовкви, і роздумуючи про страсті Христові, ми, християни різних професій, різного віку, маємо пам’ятати, що саме чеснота віри приводить нас до кожного святого храму, до кожної обителі, де ми скріплюємо свою віру в Божого Сина та знаходимо полегшення для своїх зболілих душ, адже, як навчає нас святий Павло, «праведник з віри буде жити».
Багато з нас перейняли віру своїх батьків, або ж пізнали Бога через терпіння чи страждання, більшість навчилися віри від священиків, монахів, сестер монахинь, які були у підпіллі, але своїми діяннями вселили віру в наші душі. Тому сьогодні у таких людей віра не може ослабнути, вона укріплюється самим Богом. Але кожен, хто вірує в Господа, має пам’ятати, Бог допоможе, Бог не дасть душі пропасти, Бог завжди є поручі з віруючою людиною.
Хресний хід завершився на площі Вічевій м.Жовкви. Тут. о. Веніамін Чернега, ЧСВВ подякував усім за чисельну участь, за свого роду Маніфест Віри, за те, що несли важкий хрест на своїх раменах, особливо подякував молоді. «Якщо ми будемо разом, ніщо нашу віру не похитне, і ніщо нас не заглибить у духовну темряву. Пам’ятаймо, що Господь – є твердим фундаментом нашої віри» - сказав настоятель Василіанського монастиря в Жовкві.
На завершення всі разом помолилися Отче наш і Богородице Діво в наміренні укріплення живої віри в нашого Спасителя
оГалина Фесюк, учасниця Хресної Ходи.

Зображення
Зображення
Зображення
Коментарі