Увага! Сайт не рекламує жодних кандидатів у президенти чи політичні партії.
Уся реклама приходить від сeрвісу контекстної реклами.

Святкування 500-річчя села Волиця – відбулося або "Лісопедний батальйон" приїхав на Жовкіщину

4 серпня в с.Волиця відбулося святкування з нагоди 500-річчя села, організоване священиком, вихідцем із с.Волиця Богданом Жигало спільно із меценатами та жителями села. Якщо вдаватися до дрібниць, то на Жовківщині такого масштабного заходу не було вже давно.
Святкуванню сприяло багато факторів: добра організація, чудова погода, і звичайно зацікавленість самих волинчан.

Зранку в місцевому храмі св.Дмитра відбулася святкова Літургія, яку, як і Молебень біля щойно освяченої каплиці Пресвятої Богородиці, відспівували гості зі Львова – «Орфей». Гості - священики привітали гостей та жителів села із чудовою подією та побажали жити у єдності і любові.

До урочистостей добра підготувалася сільська громада. Уже зранку, а дехто звечора, навколо площі села було встановлено святково оздоблені вишиванками та різними атрибутами села курені кожної вулиці та присілка. Господині з господарями виставили багато різних місцевих страв і напитків, оздобили рушниками, власними виробами та вивісили сучасні банери із надписами кожного куреня.

Опісля Молебню в центрі села, на вигоні, з високої сцени розпочалися урочистості.

Перед початком мені вдалося поспілкуватися із почесним гостем святкового заходу, батько якого народився в с.Волиця, бригадним генералом ВПС США, лікарем зі світовим ім’ям Майклом Ящемські
- пане Майклу! Ви на Україні вперше?
- Вдруге. Я працюю в галузі медицини. Тому перший раз я був на Україні на конференції лікарів.
- Які враження від України?
- Я щасливий, що мій батько саме з Волиці, з України. Перебуваючи тут я дізнався про свою родину. Мій батько емігрував до Америки у 1894 році. Це – чудова і красива країна, має багато щирих і добрих людей та добре розуміє гумор.
- Наразі, вам щось сподобалось у с.Волиця?
- Так, мені запам’ятається дорога від Жовкви, де я зупинився в готелі, до с.Волиця. Кілометри, які ми мали б проїхати за 30 хвилин, ми проїхали за 45. (сміється).
- Надіюся, що на наступні ювілейні святкування – дорога у нас буде кращою. (Майкл сміється у знак підтвердження). Чи є ваших планах медичний проект між Україною і США?
- Так, обов’язково, і я думаю, що це буде наступного року. А які міжнародні проекти здійснюються у вашому районі?
- пане Майклу! Наш район межує з Польською республікою, тому найчастіше ми бе2 й1 ремо участь у культурних, туристичних та економічних проектах. У 2007-2008 роках наш район працював у Швейцарському культурному проекті .
- Дякую за коротку розмову. Бажаю добре відпочити.

Майкл познайомив нас із своєю дружиною та іншими гостями, що приїхали з ним з Америки.

А з високої сцени вже звучали позивні с.Волиці про відкриття святкового заходу. Ведучі - керівник відділу культури і туризму Степан Кунинець і вчитель Новокам’янської школи Марія Киселевич оголосили про його відкриття.

Першим відкрив захід священик храму св.Дмитрія о.Андрій Суходольський. Він поблагословив присутніх та побажав миру і любові кожному, хто сьогодні зміг прийти, як також з поважних причин не присутній.

Як наголосили ведучі, свято без гостей і дарунків – не свято. Тим більше, що у рідне село, як до рідної домівки приїхало багато гостей. Аякже – 500 років! Як для людини – це поважний вік, а для історії – не мало, не багато, пів тисячоліття! Проте в історії села Волиці віддзеркалюється історія Жовківського району, а це – частинка України. Протягом віків мінялася влада, а жителі села залишалися. Вони своїми працьовитими руками освоювали землю, народжували дітей, зберігали волицькі традиції, мову і побут.. І все це відобразилося у пісні про с.Волиця, автором якої став організатор свята, поет і священик о.Богдан Жигало, музика Ігоря Буравського. «Пісню про Волицю» виконав Остап Жигало.

Колись війт села був першою особою на селі, він і нині залишається нею, але сьогодні люди хочуть бачити в цій людині – креативного організатора , господарника та відповідальну особу . Сільський голова Степан Гульоватий у привітальному слові до односельчан сказав, що сьогоднішній захід – це спільні зусилля усіх людей, що проживають у селі і тих, які вболівають за село, але знаходяться далеко за його межами. Тому він подякував за те, що готуючись до святкувань, село змінило свій вигляд, додалось атракцій та написана ґрунтовна праця – книга про с.Волиця.

Як дарунок для односельчан прозвучала пісня «Село моє», у виконанні Чепака Володимира та Гульоватої Мар’яни.

На 18 сесії Волицької сільської ради 5 скликання рішенням №12 від 11 липня 2013 року було ухвалено рішення про присвоєння звання «Почесний громадянин села Волиця» волинчанам за видатні заслуги у соціально-економічному розвитку села, у сфері охорони здоров’я, науки, культури, освіти, громадській роботі; за благодійну допомогу сільським закладам освіти, культури, медицини, спорту, соціального захисту тощо. На сцену під урочисті фанфари запрошуються Ярослав Голко, Степан Голко, Петро Петрусь, Валерій Соловйов, о. Богдан Жигало. Секретар сільської ради Ганна Мазан їм вручає свідоцтва «Почесний громадянин села Волиця» .

У виконанні Володимира Чепака та Мар’яни Гульоватої для почесних гостей звучить пісня «Я люблю свою Україну». А вихованці дитячого садочка «Малятко» виконали пісні «Самба», «Посмішка» та «Кухабара».

На свято завітали й представники місцевої влади, депутати всіх рівнів. Із привітальним словом до празничан звернулися: Народний депутат України Василь Пазеняк, голова постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності Львівської обласної ради Ярослав Качмарик, голова районної ради Тадей Швай, в.о. голови Жовківської районної адміністрації Ігор Босий. Вони вручили грамоти Верховної ради, обласної ради та районної ради і районної державної адміністрації людям, які найбільше приклалися до розвитку села Волиця.

Кожна країна, місто чи село завжди гордяться вихідцями, які досягли успіху в житті та готові до співпраці із рідним краєм. Але не кожного дня відбуваються такі визначні події, як 500-річчя села. Тим приємніше бачити важних гостей односельчанам. На сцені - видатні земляки с.Волиці: бригадний генерал ВПС США, лікар зі світовим ім’ям Майклом Ящемські, батько якого уродженець с.Волиця; академік Європейської Академії природничих наук, член-кореспондент Академії Технологічних наук Росії, кервник Фонду Людвіга Нобеля, член правління ВАТ «Газпром», відомий меценат, який не забуває свою малу батьківщину, Яросла ГОЛКО; відомий меценат на рахунку якого багато добрих справ, директор ТзОВ «ІНКОМБУТ», голова наглядової ради ПАТ «Граніти України», ініціатор і керівник унікального проект «Діти без політики» Степан Голко; кандидат педагогічних наук, Заслужений працівник освіти України Валерій Соловйов; директор автотранспортного підприємства автомобільного транспорту України Петро Петрусь; «Почесний митник України», кандидат наук державного управління, автор та співавтор багатьох наукових праць Степан Петрусь. Виступаючі гості бажали присутнім бути сильними, примножувати традиції свого села та виховувати нащадків добрими у християнському дусі.

Для гостей прозвучали пісні «Львівський джаз» та «Рокфеллер стріт» на англійській мові.

Село відзначає 500-річний ювілей, тому й гостей-музикантів запрошували знаних. Чудовий виступ Львівського симфонічного оркестру Львівської опери ім.Соломії Крушельницької (дир. Заслужений діяч мистецтв М. Дутчак) заполонив серця кожного глядача, який підтримував виступи бурними оплесками. У виконанні соліста Львівської національної опери ім. Соломії Крушельницької Романа Ковальчук прозвучало ряд його авторських пісень.

Святковий концерт продовжили вихованці місцевого дитячого садочку та учні школи.
Одночасно, в рамках святкувань, оргкомітет з конкурсу «Вдягни вишиванку» проводив відбір учасників на кращий автентичний волицький вишиваний одяг: сукню, сорочки (чоловічі та жіночі), сімейний колектив та сучасний костюм. Як вдалося зауважити, у вишиваних костюмах та сорочках місцевих жителів старшого покоління майже не було. Жаль. Тому що нема що показати молодим. Зрештою, вишивка – спонукала людину до гарного настрою, несла в собі енергетику краси та довговічності. А кожен елемент жовківської вишивки мав у собі багато кольорів, що означало радість та щастя. Натомість, молодь сьогодні полюбляє вдягати сучасну легку вишивану сорочку, та ба – навіть сукню, з різними візерунками: уквітчаним чи рельєфним.
За результатами огляду, журі (гол. Галина Фесюк) визначило серед номінантів наступних учасників конкурсу: номінація «Старовинна сукня» - Галина та Ірина Купровські (жительки с.Куличків Сокальського р-н, тато Іван – священик, вихідець із с.Волиця); номінація «Родина у вишиванці» - Коростіль Надія (жителька с.Волиця вишиває для всієї родини сорочки та костюми); родина Михайлів (жителі с.Волиця); номінація «Жіноча сорочка» - Домашовець Галина (жителька с.Волиця), номінація «Чоловіча вишита сорочка» - Микола Зіньків (житель с.Волиця); номінація «Сучасні вишивані сорочки» - Мар’яна Кобрин (студентка с.Волиця) , Ірина Курп’як (студентка с.Новий Розділ).
Усіх відзначені отримали на пам’ять від організаторів книгу «Історія села Волиця».

До привітань долучилася сільська молодь Євангельських Християн Баптистів. У їх виконанні прозвучало ряд поетичних та пісенних творів.

Гостей цього дня було дуже багато. І кожен з них мав можливість привітати село-ювіляр як творчим доробком так окремим подарунком.

На сцену запрошені гості з Черкащини – заступник голови з соціальних, гуманітарних та політико-правових питань Городищівської районної державної адміністрації Тетяна Горідько та велика делегація. Вони також приїхали не з пустими руками. Найперше привітали усіх із хлібом-сіллю, як і годиться гостям, подарували школі «Кобзар» Тараса Шевченка та офіційно запросили учнів школи на святкування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. А також привезли окремі відзнаки та нагороди братам-священикам о.Богдану та о.Івану Жигалу за велику подвижницьку духовну працю на Шевченковій землі. Адже саме там вони сьогодні живуть, працюють на священичій ниві, там ростуть їхні діти, одружуються. Сьогодні в родині Жигалів є близько 10 священиків.

Привітати жителів села із ювілеєм прийшли й інші поважні гості – керівник управління освіти, молоді та спорту Степан Лаврів, голова міста Рава Руська Ірина Верещук, вона подарувала сільській раді оргтехніку, а також голови сільської ради с.Гійче, с.Забір’я та голова сусіднього Сокальського району с. Пристань.

Для гостей та учасників свята співали лауреат Всеукраїнських фестивалів, учасниця Міжнародного святкування «100-річчя українців у Бельгії» Галина Дорош подарувала рід пісень та володарка Гран-прі Львівського обласного конкурсу авторської пісні Пах Марія.

Далі святкування продовжили інші професійні колективи та виконавці. У концерті взяли участь «Квартет районного Народного дому», Заслужена артистка України Наталя Самсонова, заслужений артист України Андрій Заліско, учасники та переможці багатьох Міжнародних та Всеукраїнських фестивалів тріо «Барви».

Але найбільшою окрасою свята став гурт «Лісопедний батальйон» - переможці п’ятого сезону «Україна має талант». Наталія Фаліон разом із колективом протягом двох годин веселили волинчан, а люди разом з ними танцювали та співали їхні пісні.

Ювілейні заходи закінчилися святковим салютом. Опісля – до опівночі відбувалася українська дискотека. Дехто, казав, що Бог створив для людей свято. Можна було б погодитись, але тут Бог творив свою справу через людей, які конкретно допомогли, щоб захід відбувся на високому рівні . І в цьому задіяна булла уся інтелігенції села – культпрацівники, освітяни, місцеві приватні підприємці і звичайно, благодійники – вихідці із с.Волиця. Навіть кожен курінь із присілків чи вулиць сам собі творив свято – готували святковий стіл, смажили шашлики, пекли картоплю та пригощали гостей голубцями і затертою капустою.

Святкування 500-річчя с.Волиця – приклад для інших громад, як правильно разом організовуватися і як важливо спільно діяти.
Дай, Боже, щоб і в наступних господарських та культурних заходах ця сільська родина завжди була на висоті. Адже сьогодні у них є своя символіка – герб і гімн, своя написана історія, свій храм, своя мета…

Головний спеціаліст
відділу культури і туризму Жовківської РДА
Галина ФЕСЮК

Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Коментарі